Якою датою звільнити за прогул?

Звільняємо працівника за прогули за п. 4 ст. 40 КЗпП, наказ від 26.07.21, дата звільнення 10.06.21 — останній відпрацьований день, чи правильно? І що з нарахуванням ЄСВ?

Для надання відповіді на запитання, розглянемо суть питання з початку, та визначимось з правильністю ваших дій.

  • За фактом відсутності працівника на робочому місці, керівником структурного підрозділу (в разі відсутності структурних підрозділів працівник, що відповідає за складання табелю) надається доповідна записка на ім’я керівника підприємства.

  • На підставі доповідної записки, видається наказ про утворення комісії з встановлення відсутності на робочому місці.

  • Акт відсутності на робочому місці складаємо кожного дня, при цьому часи обідньої перерви, технічної перерви , які зазначені у вас в Правилах внутрішнього трудового розпорядку викидаються.

  • Відповідно до ст. 149 КЗпП України, в разі, коли працівник з’явився на роботі після відсутності — отримайте письмове пояснення. Відмовляється надавати письмове пояснення — складаєте акт про відмову від надання пояснення.

Важливо
Лише після отримання письмового пояснення або після складання акту про відмову про надати таке пояснення. роботодавець приймає рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення. Працівник не надав пояснення, не зафіксований факт відмови від надання такого пояснення, продовжує не з’являтися на роботу – категорично забороняється застосовувати будь-яке дисциплінарне стягнення.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Не можна затягувати прийняття рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно з ст. 148 КЗпП, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Для застосування дисциплінарного стягнення обов’язкове подання клопотання про погодження накладання дисциплінарного стягнення до профспілки або представника трудового колективу. Подання профспілками чи представником трудового колективу повинно розглядатися не більше 15 календарних днів (далі — к.д.). Питання погодження з профспілкою розглядається в присутності працівника або його представника. Письмове погодження надається на протязі 3 к.д. з дня прийняття рішення. Роботодавець повинен враховувати можливе перебування працівника у профспілці, про яку ви не знаєте, тому я раджу, при оформленні працівників зазначати чи є працівник членом профспілки чи ні.

В разі, коли профспілка не надає згоди без обгрунтування причини відмови — роботодавець вправі звільнити без згоди.

Важливим ключовим питанням є сама процедура звільнення працівника за прогул.

Якщо працівника допустили до роботи після вчинення прогулу, то його звільняють за загальними правилами (останнім днем роботи), але з дотриманням строків звільнення за прогул.

Важливо
Саме в день звільнення працівникові повинні видати трудову книжку і провести повний розрахунок.

А якщо працівник так і не вийшов на роботу? Якою датою його звільняти: датою, на яку припадає останній день роботи працівника перед прогулом, чи датою видання наказу про звільнення за прогул?

Мінсоцполітики в листі від 22.04.2019 р. № 82/0/22-19/133 роз’яснило це питання так: днем звільнення за прогул має бути останній день роботи перед днем, коли працівник вчинив прогул, за умови, що після його вчинення, він більше не виходив на роботу. При цьому наказ про звільнення може бути виданий пізніше.

Проте, при звільненні заднім числом виникає питання про виконання вимог ст. 47 КЗпП. Адже роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові трудову книжку, копію наказу про звільнення і здійснити з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП. Зазначені норми діючого законодавства України ніхто не відміняв.

Із судової практики

У постанові від 26.09.2018 р. у справі № 289/51/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що працівник-прогульник не може бути звільнений у день, який передує дню видання наказу про звільнення. А при розгляді іншої справи (постанова від 11.04.2019 р. у справі № 127/6694/17) той же Верховний Суд зовсім не збентежило звільнення працівника заднім числом. Більше того, обставини звільнення цього працівника, також перевіряла Держпраці. І вона теж не знайшла порушень, що зазначено в згаданій постанові.

Враховуючи вимогу ст. 116 КЗпП, доцільним і правильним буде звільнення датою видання наказу. В іншому випадку, ви будете зобов’язані виплатити середній заробіток до моменту нарахування та виплати всіх сум при звільненні. Згідно ваших даних — це виплата середнього заробітку за 46 днів.

Що стосується нарахування ЄСВ звернемося до роз'яснення Офісу ВПП ДФС в ІПК від 15.02.2019 р. № 557/ІПК/28-10-27-01-11.

Враховуючи дане роз’яснення та норми діючого законодавства України, в разі нарахування всіх сум вашому працівнику, відповідно до наказу від 26.07.2021, звільненому вами 10.06.2021, єдиний внесок на такі суми не нараховується та не утримується, так як ви проводите нарахування вже не вашому працівнику (дата його звільнення 10.06.2021). А от, якщо і звільнення, і розрахунки однією датою, з урахуванням статті 116 КЗпП України — 26.07.2021, всі нараховані суми при звільнені, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 є базою нарахування єдиного внеску.

Людмила Поліщук,

керівник відділу кадрів ТОВ "ЕКОЛЛ", екс-інспектор управління Держпраці в Рівненський області, експерт "ОК.Кадровик"

Зверніть увагу! Відтворення матеріалів "ОК.Кадровик" можливе, лише з письмового дозволу редакції та з посиланням на джерело інформації.