Чи може бути начальник відділу кадрів, начальник технічного відділу, головний бухгалтер — одна людина у відділі без підлеглих?

Перш за все зауважимо: якщо йдеться про начальника відділу у структурі апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів або місцевих державних адміністрацій, то одразу можна дати чітку відповідь, що таке неможливо, адже у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» від 12 березня 2005 року № 179 зазначається:

•    самостійний відділ утворюється зі штатною чисельністю не менш як 5 одиниць;
•    відділ у складі департаменту (управління) — структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань за одним напрямом (функцією) діяльності органу виконавчої влади, з штатною чисельністю не менш як 4 одиниці.
Таким чином, у начальника відділу відповідного органу (установи) обов’язково мають бути підлеглі, їх чисельність має бути (у відповідних випадках) не менше 4 або 3 осіб (штатна чисельність відповідного відділу за мінусом штатної одиниці самого начальника відділу).
 

Що стосується інших підприємств, установ, організацій (далі — підприємства), зокрема комерційних підприємств приватної форми власності (у тому числі і «товариств з обмеженою відповідальністю»), то для них у законодавстві відсутнє чітке визначення поняття «відділ» або «структурний підрозділ» із згадуванням чисельності працівників, хоча в окремих документах відомчого характеру воно і може бути. Наприклад, у спільному наказі Міністерства праці та соціальної політики України та Комітету по нагляду за охороною праці України «Про затвердження Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій» від 17 червня 1999 року № 112, дію якого на сьогодні зупинено, наводилося визначення поняття структурний підрозділ.

Підрозділ структурний — ланка організації (підприємства), яка включає колектив виконавців або/і робочих, яка має відокремленні, чітко визначені функції в процесі керівництва або виробничому процесі, які відрізняються від функцій інших ланок, і в силу цього входить, як організаційно відокремлена від інших підрозділів частка організації (підприємства), в його структуру або в структуру підрозділів організації (підприємства). Наприклад: виробництво, цех, відділення, виробнича дільниця.

Зрозуміло, що поняття «колектив», як правило, означає якусь спільну групу із кількох відповідних осіб, тому воно не може застосовуватися лише до однієї особи. Відповідно у структурному підрозділі мають працювати принаймні 2 працівники (одним з яких може бути керівник структурного підрозділу).

Також при вирішенні цих питань на підприємстві слід керуватися відповідними нормами і положеннями Господарського кодексу України (далі — ГКУ), у якому, зокрема, зазначається, що:

•    підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо) (ч. 1 ст. 64 ГКУ);
•    підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (ч. 3 ст. 64 ГКУ).
 

Таким чином, кожне підприємство самостійно обирає, які саме структурні підрозділи та якої чисельності на ньому мають бути, а також самостійно вирішує, яким має бути штатний розпис. Разом з тим при вирішенні відповідних питань щодо свого штатного розпису на підприємстві слід враховувати те, що згідно із законодавством назви посад (професій) у ньому мають відповідати Національному класифікатору України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — КП). У КП усі професійні назви робіт «начальників відділів» , а також головний бухгалтер (як і всіх інших керівників структурних підрозділів) містяться у розділі 1 «Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)» Класифікації професій КП, який у КП має такий узагальнений опис:

«Цей розділ вміщує професії, що пов’язані з:

•    визначенням та формуванням державної політики, законодавчим регулюванням;
•    вищим державним управлінням;
•    правосуддям та прокурорським наглядом;
•    керівництвом об’єднаннями підприємств, підприємствами, установами, організаціями та їхніми підрозділами незалежно від форм власності та видів діяльності.
Цей розділ щодо кваліфікації, як ознаки класифікації, є змішаним порівняно з іншими розділами. Розділ охоплює широке коло професій, пов’язаних із здійсненням різноманітних функцій управління та керівництва, які в цілому суттєво відрізняються за своєю складністю та відповідальністю».

Відповідно до зазначеного усі «начальники відділів», а також головний бухгалтер містяться у класифікаційних угрупованнях КП, що пов’язані саме з керівництвом відповідними структурними підрозділами (Таблиця 1).
 

Таблиця 1. Приклади окремих професійних назв робіт начальників відділів у КП

Код КП	Професійна назва роботи у КП	Класифікаційне угруповання у КП
1232	Начальник відділу кадрів	Керівники підрозділів кадрів і соціально-трудових відносин
1232	Начальник відділу охорони праці
1232	Начальник відділу соціального розвитку
1237.2	Начальник технічного відділу	Начальники (завідувачі) науково-дослідних підрозділів та підрозділів з науково-технічної підготовки виробництва та інші керівники
1231	Головний бухгалтер	Керівники фінансових, бухгалтерських, економічних, юридичних та адміністративних підрозділів та інші керівники

 

Також про виконання окремих завдань та обов’язків саме з керівництва певними роботами (що практично неможливо у випадку відсутності підлеглих працівників, що безпосередньо виконують відповідні роботи) свідчать і кваліфікаційні характеристики посад начальників відділів (інших структурних підрозділів), які містяться у відповідних галузевих випусках Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі — ДКХП), наприклад,у Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» ДКХП, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336 (далі — Випуск 1 ДКХП) (Таблиця 2).

 

Таблиця 2. Приклади окремих завдань та обов’язків, що пов’язані з керівництвом, у кваліфікаційних характеристиках начальників відділів

Посада	Завдання та обов’язки (серед іншого)
Начальник відділу кадрів	Керує розробленням перспективних і річних планів комплектування підприємства персоналом з урахуванням перспектив його розвитку, змін складу працюючих у зв’язку з упровадженням нової техніки та технології, механізації та автоматизації виробничих процесів, а також пуском виробничих об’єктів. Керує працівниками відділу
Начальник технічного відділу	Здійснює керівництво поточним і перспективним плануванням технічного розвитку підприємства, його виробничої бази. Керує розробленням технічних завдань на проектування виробництв, споруд, технічних засобів, що наново будуються, розширення, розвиток і реконструкцію діючих, на впровадження засобів механізації та автоматизації. Виконує в разі відсутності самостійних конструкторських і технологічних відділів функції їх керівників. Керує працівниками відділу, координує і спрямовує діяльність підрозділів підприємства, які забезпечують технічну підготовку виробництва
Головний бухгалтер	Керує працівниками бухгалтерського обліку підприємства та розподіляє між ними посадові завдання та обов'язки.. Знайомить цих працівників із нормативно-методичними документами та інформаційними матеріалами, які стосуються їх діяльності, а також із змінами в чинному законодавстві

 

Крім того, кваліфікаційні характеристики усіх керівників структурних підрозділів містяться у розділах (професійних групах) «Керівники» відповідних галузевих випусків ДКХП. Також у пункті 8 Загальних положень ДКХП, які були затверджені разом з Випуском 1 ДКХП, зазначається, що поряд з роботами, що внесені до складу відповідного розділу кваліфікаційних характеристик посад, усі керівники повинні:

•    забезпечувати умови для вдосконалення організації розподілу праці, виконання робіт та управління підрозділами;
•    забезпечувати додержання вимог посадових інструкцій;
•    удосконалювати форми мотивації праці працівників відповідно до їх професійних та ділових якостей тощо.
Відповідно до зазначеного, якщо працівник, у тому числі начальник відділу та головний бухгалтер, за своєю посадою належить до професійної групи «Керівники», він фактично не зможе  виконувати свої посадові обов’язки з керівництва відділом згідно з відповідною кваліфікаційною характеристикою без наявності підлеглих працівників (якщо у відділі крім нього більше ніхто не працює), інакше йому доведеться «керувати самим собою», «забезпечувати додержання вимог лише своєї посадової інструкції», «забезпечувати умови для вдосконалення розподілу лише власної праці» тощо.

Також стосовно головного бухгалтера слід звернути увагу на частину 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі — Закон № 996), де серед іншого зазначається, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог Закону № 996 обирає форми його організації: ведення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.

Із зазначеного фактично випливає, що якщо у відповідного працівника, який забезпечує ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, немає підлеглих працівників, то його посада має бути «бухгалтер». Якщо ж у нього є підлеглі працівники у складі бухгалтерської служби (відповідного відділу, сектору тощо з бухгалтерського обліку), яку він очолює, то його назва посади має бути «головний бухгалтер».

Таким чином, введення до штатного розпису підприємства посади начальника відділу та головного бухгалтера без наявності у такому відділі (у такого працівника) посад (посади) підлеглих працівників буде не правомірним. Натомість протягом певного періоду на практиці начальник відділу або може фактично працювати і без наявності підлеглих працівників, якщо відповідні посади у відділі згідно із штатним розписом підприємства будуть вакантними. У цьому разі начальник відділу за потреби може у встановленому порядку виконувати і завдання та обов’язки, які передбачені для підлеглих йому працівників у відповідних посадових інструкціях, наприклад на умовах сумісництва або суміщення посад, якщо для цього не встановлені обмеження відповідно до законодавства.

 

На запитання відповідає
Олександр Клименко,
економіст-міжнародник, консультант з питань професійної класифікації